АМФЕТАМИН VHQ Никольское

День первый: Утро началось как обычно — с головной боли и сонливости. Я проснулся в своем кровати, забывая, что вчера закладки купил. Постепенно осознавая, что мне нужно включиться в режим, я выпил свою утреннюю чашку кофе. Но это не помогло. Я все еще был слоупок и медлительно двигался по квартире. Долго я не мог себя загонять и решил позвонить своему давнему другу, знакомому с подводными камнями этой нелегальной индустрии. Он дал мне адрес таблеточника, на котором можно было приобрести убойный амфетамин. Я сразу же отправился туда, ведь мне было нужно чего-то более мощного, чтобы встряхнуться. День второй: Не могу описать, как я рад, что наконец-то добрался до этих закладок! Первые пару часов после приема вставило и я почувствовал, как мое тело наполнилось энергией. В буквальном смысле, я ощущал себя богом рэпа! Захватив с собой свой блокнот и маркеры, я решил отправиться в место, где я всегда нахожу вдохновение — в библиотеку. Я знал, что в этом месте я найду уют и спокойствие, чтобы раскрыть все свои креативные потенциалы. День третий: Каждый раз, когда я появляюсь в библиотеке, люди вокруг меня смотрят, словно я с другой планеты. Они не понимают, что здесь происходит настоящая магия. Я все еще ширяю амфетамин и мои мысли текут быстрее, чем чернила на страницах моего блокнота. Сегодня я осознал, что библиотека — это мое святилище. Здесь я могу забыть о реальности и погрузиться в свой музыкальный мир. Я сидел за столом, окруженный книгами, и ощущал себя как пророк в мире слов. Никто не мог мешать моим творческим мыслям. День четвертый: Библиотека стала моим вторым домом, а книги — моими верными друзьями. Я провожу здесь большую часть своего времени, и это замечательно. Я осознал, что мое истинное предназначение — создавать музыку и расширять границы своего творчества. Слушая биты в наушниках, я забываю о всем вокруг и погружаюсь в музыкальный транс. Я чувствую, как мои пальцы легко плывут по клавишам, создавая мелодии и рифмы, которые захватывают сердца слушателей. День пятый: С каждым днем мои творческие возможности все больше раскрываются. Амфетамин стал неотъемлемой частью моего творчества. Он помогает мне выходить за пределы обычного и создавать что-то по-настоящему убойное. Но в то же время, они дают мне возможность погрузиться в свое внутреннее "я" и наслаждаться каждой минутой, проведенной в библиотеке. День шестой: Постепенно я стал осознавать, что моя зависимость от амфетамина начинает влиять на мою жизнь. Я все больше теряю контроль и провожу все больше времени в наркотическом опьянении. Мои руки дрожат, а мысли становятся сумбурными. Все, что я хочу сейчас, это сделать последний аккорд, последний стих и отойти от этой зависимости. Но с каждым новым днем мои руки все тянутся к амфетамину снова и снова. День седьмой: Моя зависимость от амфетаминов стала нестерпимой. Я больше не могу находиться в библиотеке. Теперь она напоминает мне о моих потерях и падении. Наркотики — это темная сторона жизни, которая может погубить тебя. Библиотека, однако, остается святым местом, где можно найти вдохновение и покой. Но только если мы находимся в полном контроле над своей жизнью и выбираем правильный путь вместо загоняющего в пучину наркотического опьянения.

Але-хо-хо! Що тут у нас, народець? Розказуватиму вам сьогодні крутезну історію, як я, наркоман комік, засмоктився амфетаміном і почав шмаляти на пляжі! Взагалі, як тільки я почуваю, що трохи налитувався, у мене виникає мегаідея, і таке завжди виходить. То ж готові до екстазу?

Заготовив я собі купу закладок на цей вихідний, обіцяв собі влаштувати веселу вечірку. І ось вона, довгоочікувана пятнична ніч! Малий, кумик-дистриб'ютор, приїжджає до мене на байку із своїм баяном. І клопітко вибираю для себе дозу мефедрону, щоб дати жару без папараці. Але треба бути обережним, уникати всяких мамонтів, бо тут може вискочити один з них, і приділити мене зайвої уваги. Я ж не маю часу на таких дрянь.

Отож я кидаюся швидкісно курити свою шняжку. І тут, під польотом моїх мірських турбогвинтів, я відчуваю, як цей стимулюючий сплав очіплює моє тіло, даруючи неймовірне екстатичне блаженство. Вечір стає яскравішим, звуки музики мов сексуальні зайчики, що побігли вигадати нові пози. І я, як художник-експериментатор, показую своїм друзям, що таке справжня свобода від уявних меж і стереотипів.

А в якийсь момент, як уже вся компанія відчуває внутрішній адреналін, я пропоную потоваришувати на пляж, щоб розвантажитися від всіх наших "шалених витворів мистецтва". Тут якраз ідеальне місце для величезного веселого шоу. Кругом тільки народ, пляжні парасольки, крихка веселка бікіні і одні штани розміру XXXL. Ну а ми, злих коміків, зі своїми чорними сорочками і вогненними очима, вирішуємо показати всім, як влетіти в неймовірну атмосферу мандрівки по уявних просторах.

На сцені гримить рок-н-ролл, а ми підтягуємося до рок-н-роллу своєю шняжкою. Іноді і шмаляти треба з рокерським задором! Ми рухаємося, як астронавти на місячній поверхні, словно головні герої фільмів про постапокаліпсис. А потім, вирішуючи покорити цілий світ, я починаю свій виступ-імпровізацію. Шоу від наркомана-коміка! Бадьорі глядачі раптом вуетають, особливо, коли я починаю розповідати про свої пригоди з мефедроном.

"Але, діти, не повторюйте мої помилки! Хоч меф тягне на себе як магніт, він же може змінити тебе настільки, що ти починаєш виростати собі роги на голові і розказувати всім про життя на Юпітері!"

Але поки я розповідав крутезну історію, вже смеркало. І ми з командою вирішуємо перетворити пляж в лазурну дискотеку. Музика, світло, танці – все по-дорослому з голлівудським блеском. І тут я, ефектно швидко починаю забувати про свої наркотичні пригоди та віддаюся щасливому пляжному безладдю. Ловлю хвилі екстазу, все літає навкруги, мерехтить, ніби невловима вітрина в нічних вікнах. Ми всі стаємо одним цілим, багатогранним фірмаментом, що палає неможливими кольорами.

Час летить, а я все ще на хвилі ейфорії, підбадьорений своїми наркотичними ілюзіями. Розповідаю афторитетній публіці свої умори, як шукаю цінні закладки на крихкій нічній зорі. І тут, коли сонце починає з'являтися на обрії, ми всі втрачаємо свій адреналін і ветер розвіває наші мокрі волосся врівні з морськими хвилями.

Зморшки від нічних танців та пригод проростають на моєму обличчі, нагадуючи мені про те, що ілюзії сходять на ніч. Але це не кінець, це лише початок нової історії. Мені захотілося втягнути цілий світ у свій комедійний вир, показати кожному, що наркотики – це всього лиш спосіб вийти за межі, відчути усю красу та адреналін життя без обмежень. А ви готові на екстремальну подорож у світ комічного наркозу?